ВИКОРИСТАННЯ РОТОРНОЇ БОРОНИ ТОВ ОРІХІВСІЛЬМАШ ДЛЯ ОБРОБІТКУ ПАРІВ

Одне із чільних місць у сівозмінах вирощування сільськогосподарських культур займає пар, як один із найкращих попередників під озиму пшеницю. На півдні України його застосування спрямоване на вирішення двох проблем. Перша із них, як стверджував відомий ґрунтознавець В.Р. Вільямс,− це боротьба із бур’янами, а друга - накопичення вологи у ґрунті. Із цього цілком зрозуміло, що у районах із достатнім вологозабезпеченням застосування парів обумовлене лише потребою знищення бур’янів.

Водночас, якщо першу із вказаних проблем сільгоспвиробники півдня України у принципі практично вирішувати можуть, то другу - ще ні. Досить часто на момент посіву озимини грунт, повністю вільний від бур’янів, у посівному своєму шарі (0−10 см) не має доступної для сходів вологи. А це змушує аграріїв або ризикувати, сіючи зерно у сухий грунт, або повністю відмовлятися від цієї технологічної операції.

Головною причиною такого стану речей є відсутність необхідної технології, а значить і технічних засобів для обробітку пару в умовах півдня України. Згідно з існуючим технологічним регламентом аграрії цю технологічну операцію здійснюють у два етапи: весняний і літній. При цьому враховують спосіб осіннього основного обробітку грунту.

За умови його оранки восени аграрії навесні спочатку проводять боронування агротехнічного фону зубовими боронами. Потім, по мірі проростання бур’янів,  здійснюють кілька суцільних культивацій на глибину 12−14 см. У літній період глибину такого обробітку парового поля зменшують до 6…8 см.

Якщо ж восени здійснювався безполицевий (у тому числі і основний на глибину 24 см і більше) обробіток грунту, то ранньої весни замість зубових борін застосовують дискові лущильники або борони. Подальший обробіток парового поля проводять знаряддями для суцільної культивації. У весняний період - на глибину 12−14, а у літній - на глибину 6−8 см.

Зазвичай, обидва вищеописані традиційні технології обробітку пару є результативними лише в умовах його достатнього вологозабезпечення. На півдні України такі технологічні рішення можуть гарантувати лише знищення бур’янів. Про збереження (не говорячи уже про накопичення) вологи у ґрунті, особливо у літній період, мова йти не може.

За обробітку грунту навіть на глибину 8−10 см стрілчастими лапами культиваторів типу КПС-4 має місце винос зволоженого грунту на денну поверхню з подальшим  випаровуванням вологи назовні.

Подальший обробіток парового агротехнічного фону після можливого випадання вологи у вигляді дощу не призведе до її збереження, оскільки гравітаційне проникнення вологи на глибину, більшу за 8−10 см, – процес більш-менш тривалий у часі. Подальша потреба обробітку грунту після випадання вологи стрілчастими робочими органами неухильно призведе до її виносу на поверхню із наступним випаровуванням. Закордонні науковці підкреслюють, що із-за цього вони здатні фіксувати у грунті не більше 16% тієї вологи, яка випадає літньої пори у вигляді дощів. У підсумку вони рекомендують або відмовлятися від парів, або застосовувати їх у формі зайнятих.    

Для утримання і накопичення вологи у ґрунті парового поля слід здійснювати іншу технологію. Суть її полягає у систематичному обробітку грунту на глибину не більше 5…6 см.  Певною мірою це схоже на технологію, яку у минулі часи досить ефективно використовував на практиці І. Овсінський.

Водночас, як показала практика використання цього знаряддя, ефективність його застосування залежить від кількості рослинних решток у верхньому шарі грунту.

Проте, потенційно із цією проблемою можна впоратися, використовуючи ротаційну борону. Нині на теренах України однією із таких є ротаційна борона БР-6, яка виробляється ТОВ «Оріхівсільмаш» (рис. 1).

Рис. 1. Ротаційна борона БР-6 конструкції ТОВ «Оріхівсільмаш»

Коротка технічна характеристика борони БР-6

Голчастий робочий орган цього знаряддя здійснює мілке (до 5…6 см) розпушування верхнього шару грунту і практично не забивається наявними у верхньому шарі грунту рослинними рештками. Унаслідок розпушування  поверхневого шару грунту порушується його капілярна система, за рахунок чого суттєво зменшується випаровування вологи.

Ефективність застосування того чи іншого знаряддя обумовлюється його експлуатаційно-технологічними показниками. Задля їх визначення роторну борону БР-6 агрегатували з універсально-просапним трактором тягового класу 1,4 МТЗ-892. Слід підкреслити, що налаштування цього боронувального агрегату із транспортного положення і навпаки здійснював лиш один механізатор (рис. 2).

Результати агрегатування ґрунтообробного агрегату у складі трактора МТЗ-892 і роторної борони БР-6 представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Трудомісткість агрегатування боронувального МТА

Із аналізу даних цієї таблиці  випливає наступне. Трудомісткість налаштування агрегату у транспортне положення  становить 0,100 люд.∙год. Це означає, що для здійснення цього процесу одному механізатору достатньо лише 6 хвилин.

Трудомісткість налаштування боронувального машинно-тракторного агрегату у робоче положення є більшою і становить 0,160 люд.∙год. Але у підсумку і цей процес може здійснити один механізатор, витрачаючи на нього не більше 10 хвилин експлуатаційного часу.

Експлуатаційно-технологічні випробування даного агрегату проводили у дослідному господарстві Таврійського ДАТУ, яке розташоване у с. Лазурне (Запорізька обл., Мелітопольський    р-н). МТА застосовували на обробітку парових полів. Ґрунтові умови проведення випробувань наведені у табл. 2.

Таблиця  2. Умови проведення експлуатаційно-технологічної боронувального МТА

Згідно розроблених Таврійським ДАТУ і ННЦ «ІМЕСГ» вимог на проведення експлуатаційно-технологічної оцінки техніки на етапі її випробувань, дослідний агрегат мав знаходитися під хронографію не менше 3 контрольних змін, тривалістю кожна щонайменше 6 год. У дійсності було проведено 5 контрольних змін. Загальна площа обробітку боронувальним МТА склала при цьому 198 га.

При цьому виявилося, що середня значина робочої ширини  захвату дослідним машинно-тракторним агрегатом становила 6,01 м. Середня значина робочої швидкості МТА дорівнювала при цьому 14,8 км/год. У підсумку продуктивність роботи боронувального агрегату за 1 год основного (чистого) часу була на рівні 8,91 га/год. (табл. 3). За такої продуктивності питомі витрати дизельного пального агрегатом не перевищували 1,1 л/га.

Таблиця 3. Експлуатаційно-технологічні показники боронувального машинно-тракторного агрегату

Випробування показали, що дослідний агрегат має малі витрати часу під час маневрування на поворотній смузі. Доказом цього факту є досить висока значина коефіцієнта робочих ходів, яка дорівнює 0,93.

Завдяки цьому боронувальний агрегат у складі трактора МТЗ-892 і роторної борони БР-6 має досить високий коефіцієнт використання часу зміни. В умовах випробувань середня значина цього показника становила 0,85.

Розглядуваний машинно-тракторний агрегат протягом п’яти контрольних змін роботи не мав жодної технічної відмови. Унаслідок цього коефіцієнт використання експлуатаційного часу зміни був таким же, як і коефіцієнт використання часу зміни, тобто 0,85.

Як випливає із даних табл. 3, глибина обробітку парових полів варіювала в діапазоні, довірчий інтервал якого становив 6,8±0,1 см. Середнє квадратичне відхилення даного параметра було ±0,6 см, а коефіцієнт варіації – 8,8%. За такої значини останнього варіабельність випадкового процесу вважається низькою, що у принципі є бажаним. Якість обробітку парового поля можна вважати відмінною, оскільки роторна борона не тільки розпушувала верхній шар грунту, а забезпечувала практично повне (99%) знищення бур’янів.

Ще кращий ефект роторна борона забезпечувала у процесі розпушування ґрунтової кірки (рис. 3).

а)	б)
Рис. 3 ‒ Вигляд обробленого поля (а) після розпушення ґрунтової кірки (б)

Як бачимо із рис. 3а, ступінь розпушування ґрунтового середовища становить практично 100%. Результатом цього обробітку є мульчувальний шар грунту товщиною 6…7 см, що є передумовою захисту глибшого шару ґрунту від випаровування вологи у процесу догляду за паром.

При цьому слід підкреслити абсолютну надійність технологічного процесу, здійснюваного бороною БР-6. Прямим доказом достовірності такого висновку є коефіцієнт надійності технологічного процесу, значина якого дорівнює 1. 

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОТАЦІЙНИХ БОРІН ТОВ «ОРІХІВСІЛЬМАШ»

ТОВ «Оріхівсільмаш»
70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Привокзальна, 2 Ж
Телефон/факс: (061)414-56-69 , (068) 414-56-69, (050) 414-56-69

E-mail: office@orehovselmash.com